Жінки клубу – навчаються та розвиваються, незважаючи на те, що наше рідне місто Мелітополь вже рік в окупації і основна частина учасниць організації виїхала на підконтрольну територію України чи до країн Европи, клуб досі працює, як бізнес-об’єднання. Війна стала, тим імпульсом переоцінки цінностей,важливості діяльності організації, допомогла зрозуміти хто ми є і заради чого ми живемо та працюємо. Занадто дорогу ціну ми платимо за національну ідентифікацію і не засвоїти цей урок, було б неприпустимою помилкою!
Разом з колегами із двадцяти семи українських громадських організацій ми вчимося за європейським стандартам провадження діяльності за проектом ПРООН «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро, малих и середніх підприємств в Україні»
Ми працюємо над стратегічними цілями організації, розробляємо фінансову, закупівельну, гендерну, членську, комунікаційну та інші політики, ініціюємо адвокаційні компанії, щодо підтримки та захисту прав МСБ. Готуємо програми та проекти з відновлення та розвитку економіки регіону та України а цілому.
Перед нами стоїть завдання, вийти з цієї війни сильними та професійно підготовленими з готовими рішеннями та ефективними інструментами реалізації. Оскільки,на наші плечі, лягає відповідальність за темпи відновлення та розвитку економіки в нашій країні. Ми прийняти виклик, але не так… як хотів хтось… Ми прийняли його по своєму, по-українськи…Неодмінно навчимось сприймати все по- іншому, бо за ці декілька місяців кожен із нас безповоротно змінився, змужнів, подорослішав і, на жаль, постарів також. Ми вже ніколи не будемо колишніми, тими, якими були до війни, до тисяч смертей і сотень загиблих дітей, до моря сліз і океану страху й розпачу. Ми ті, що з вірою та правдою, ми ті ,що з волею та добром, ми ті, любов’ ю та гостинністю, ми такі – українки!