З ким український бізнес конкуруватиме за персонал?

За даними Української асоціації міграційних консультантів, за період з 2014 по 2021 рік кількість виїздів з України склала близько 5 мільйонів осіб. Проте, варто зазначити, що не всі з них є працездатними. У грудні 2022 року уповноважений Верховної ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомляв, що з початком повномасштабного вторгнення з України виїхало понад 14,5 мільйона українців. З них 11, 7 млн в’їхало до країн Євросоюзу. Відповідно українським роботодавцям вже зараз необхідно думати про те, як повернути персонал, що виїхав, і з ринками праці яких країн необхідно конкурувати.

З метою проведення комплексного дослідження ринку праці європейських країн, розглянемо кілька ключових аспектів, таких як рівень безробіття, зарплати, особливості трудових відносин та демографічні тенденції.

Рівень безробіття:

Рівень безробіття може бути різним у різних країнах. Найнижчий рівень безробіття в Європі спостерігається у країнах західної та північної Європи, таких як Швеція, Норвегія, Німеччина та Нідерланди. Найвищий рівень безробіття зафіксовано в Південній та Східній Європі, наприклад, в Греції, Іспанії, Італії та Португалії.

Зарплати:

Зарплати також можуть суттєво відрізнятися у різних країнах. Зазвичай найвищі зарплати отримують працівники у країнах західної та північної Європи. Однак, в тих країнах, де рівень безробіття найнижчий, а зарплати найвищі, зазвичай й вартість життя вища, що може знижувати економічну привабливість для працівників, які перебувають на початковій стадії кар’єри.

Особливості трудових відносин:

Трудові відносини також можуть суттєво відрізнятися у різних країнах. В деяких країнах працівники мають більше прав та можуть вимагати більшої соціальної підтримки, такої як оплачуваний відпуст, лікарняні та інші види виплат.

За даними Європейської комісії, середня оплата праці (середня годинна оплата праці у євро) у країнах Європейського Союзу складає:

№	Країна	Середня годинна праці у EUR	Рівень безробіття, %
1	Данія	44,4	3,1
2	Люксембург	38,5	4,4
3	Бельгія	38,3	5,0
4	Швеція	32,2	6,3
5	Нідерланди	28,5	3,5
6	Німеччина	28,2	4,1
7	Ірландія	26,6	4,4
8	Франція	24,9	7,2
9	Австрія	24,4	4,7
10	Фінляндія	23,7	5,9
11	Кіпр	14,1	7,2
12	Іспанія	12,2	13,7
13	Словенія	10,2	4,4
14	Чехія	9,9	2,8
15	Італія	9,9	8,4
16	Мальта	9,3	4,4
17	Греція	8,6	13,5
18	Естонія	7,8	6,7
19	Литва	6,9	7,0
20	Словаччина	6,8	5,6
21	Португалія	6,7	7,1
22	Латвія	6,5	6,6
23	Хорватія	5,5	7,3
24	Угорщина	5,4	3,5
25	Польща	4,4	3,9
26	Румунія	3,7	3,7
27	Болгарія	2,7	5,3

Варто зауважити, що ці дані є середніми значеннями та можуть різнитися в залежності від конкретних галузей промисловості, регіональних особливостей та інших факторів.

Ставки податку на доход громадян можуть сильно відрізнятися в залежності від конкретної країни та її законодавства. Нижче наведені приблизні ставки податку на доход фізичних осіб для кількох країн ЄС:

Австрія: 0-55%

Бельгія: 25-50%

Франція: 0-45%

Німеччина: 0-45%

Ірландія: 0-40%

Італія: 23-43%

Нідерланди: 9,7-49,5%

Іспанія: 19-45%

Важливо зазначити, що ставки податку на доход залежать від різних факторів, таких як дохід, статус сплатника податку, сімейний стан, рівень проживання, забезпеченість медичним страхуванням, допомогами тощо. Також в країнах ЄС можуть діяти різні програми інвестицій та стимулювання економіки, які можуть знижувати ставки податку на певні типи доходів або для певних категорій населення.

Розглянемо приклади декількох країн Європи та те, як ставки податку залежать від різних факторів:

Німеччина:

Статус сплатника податку: особа, яка проживає в Німеччині більше 183 днів на рік, підлягає оподаткуванню на загальних засадах. Особи, які проживають менше 183 днів, можуть бути оподатковані за обмеженою схемою оподаткування.

Сімейний стан: ставки податку залежать від сімейного стану сплатника податку та кількості залежних осіб. Наприклад, подружжя може подати спільну декларацію про доходи, що може зменшити ставки податку.

Рівень проживання: в Німеччині існує прогресивна система оподаткування, в якій ставки податку збільшуються зі зростанням доходів. Рівень проживання може вплинути на величину доходу та відповідно на ставки податку.

Забезпеченість медичним страхуванням: в Німеччині існує система загального медичного страхування, яка фінансується зі зборів з доходів сплатників податків. Ставки зборів залежать від доходів сплатників та їхнього статусу в системі медичного страхування.

Допомога: в Німеччині існує система соціальних допомог, яка фінансується зі зборів з доходів сплатників податків. Сплатники податків можуть зменшити ставки податку на соціальні допомоги, які вони отримують.

Давайте розглянемо, як ставки податку з доходу залежать від різних факторів у Франції:

Статус сплатника податку: Резиденти Франції підлягають оподаткуванню на загальних засадах, тобто на всі свої доходи незалежно від того, де вони були зароблені. Нерезиденти оподатковуються лише зі своїх доходів, що отримані від джерел в Франції.

Сімейний стан: В Франції існує система податкових вигід для подружжя, які подають спільну декларацію про доходи. Це може зменшити загальну суму оподаткування. Крім того, є окремі пільги для одиноких батьків та осіб, які мають осіб з інвалідністю на утриманні.

Рівень проживання: В Франції існує система прогресивного оподаткування, в якій ставки податку залежать від рівня доходу сплатника податку. Чим більший дохід, тим вища ставка податку. Окрім того, є різні категорії доходів, такі як доходи з нерухомості, доходи з інвестицій, доходи з роботи. Кожна з цих категорій має свої власні ставки оподаткування.

Забезпеченість медичним страхуванням: В Франції існує система загального медичного страхування, яка фінансується зі зборів з доходів сплатників податків. Збори залежать від рівня доходу та статусу сплатника податку в системі медичного страхування.

Допомога: В Франції існує система соціальних допомог, яка фінансується зі зборів з доходів сплатників податків. Соціальні пакети для працівників в економічно розвинених країнах можуть бути досить різноманітними та залежати від багатьох факторів, таких як законодавство, тип роботи, розмір компанії, країна, галузь тощо. Однак, деякі загальні приклади соціальних пакетів, які можуть бути доступні в економічно розвинених країнах, включають:

Медичне страхування: В деяких країнах, таких як США та Канада, медичне страхування може бути надане працівникам як частина соціального пакету, який включає оплату відвідування лікарів, хірургічні операції та інші медичні послуги.

Пенсійний фонд: У багатьох країнах існують пенсійні фонди, які дозволяють працівникам зберігати гроші на пенсію, щоб забезпечити собі стабільну фінансову підтримку в пізній віці.

Відпустка: В більшості країн працівники мають право на певну кількість днів відпустки на рік. У деяких країнах, таких як Німеччина та Нідерланди, працівникам надається до 30 днів відпустки на рік.

Допомога при народженні дитини: У більшості країн працівники мають право на допомогу при народженні дитини, яка може включати оплату відпустки для матері, батька чи головного доглядувача за дитиною, а також інші фінансові допомоги.

У Франції та Німеччині працівники можуть отримувати соціальну допомогу у різних випадках, зокрема:

У разі втрати роботи: вони можуть отримувати допомогу по безробіттю, яка становить певний відсоток від їхнього попереднього заробітку, або отримати інші види допомоги, такі як допомога з пошуку нової роботи або допомога з переїзду.

У разі народження дитини: працівники можуть отримати різні види допомоги, такі як відпустка по догляду за дитиною, щомісячні допомоги на дитину та допомога з організації дитячого догляду.

У разі хвороби або травми: працівники можуть отримувати допомогу від держави для покриття медичних витрат, а також допомогу з оплати лікарських засобів та лікарняного відпустки.

У разі недостатнього доходу: працівники можуть отримувати допомогу на забезпечення мінімального рівня доходу, щоб забезпечити базові потреби, такі як житло та їжа.

У разі інвалідності: працівники, які мають інвалідність, можуть отримувати допомогу від держави для покриття медичних витрат, а також допомогу з пошуку роботи або допомогу на житло.

За даними Федерального статистичного офісу Німеччини (Destatis) за 2020 рік, середня річна заробітна плата в країні складала 44 290 євро. Проте, рівень доходу значно залежить від спеціальності та галузі, в якій задіяний працівник. Нижче наведені деякі середні річні заробітні плати в окремих галузях і спеціальностях в Німеччині за 2020 рік, за даними Destatis:

ІТ: 66 700 євро

Інженерна галузь: 64 250 євро

Медична галузь: 47 530 євро

Фінансовий сектор: 63 820 євро

Виробництво: 42 940 євро

Торгівля: 27 530 євро

Готельно-ресторанна галузь: 21 770 євро

Освіта: 37 030 євро

Державний сектор: 47 360 євро

Зазначимо, що ці дані є лише середніми та можуть відрізнятися в залежності від регіону, компанії та рівня досвіду працівника.

В Німеччині система оподаткування є досить складною і залежить від багатьох факторів, таких як рівень доходу, сімейний стан, робочий стаж, місце проживання та інші. Нижче наведено деякі з цих факторів та їх вплив на відсоток оподаткування.

Рівень доходу: Відсоток податку на заробітну плату в Німеччині залежить від рівня доходу працівника. Дохід обчислюється як річний дохід працівника, включаючи всі види оплати праці та додаткові вигоди, наприклад, бонуси або пенсійні внески від роботодавця. Загальна сума податку, яку працівник має сплатити, обчислюється шляхом застосування прогресивної шкали податкового оподаткування, де відсоток податку збільшується зі збільшенням доходу. Наприклад, для доходів до 9 408 євро на рік, відсоток податку становить 0%. Для доходів від 9 408 євро до 57 051 євро на рік відсоток податку становить 14%. Для доходів понад 57 051 євро на рік відсоток податку збільшується до 42%.

Сімейний стан: В Німеччині рівень оподаткування також залежить від сімейного стану працівника. Зокрема, якщо працівник одружений або має дітей, він може отримувати деякі податкові пільги. Наприклад, якщо подружжя подає спільну податкову декларацію, вони можуть скористатися спільним порогом оподаткування та іншими пільгами. Крім того, працівники можуть отримати додаткові пільги, такі як допомога на дітей та допомогу на малозабезпечені сім’ї.

Допомога на дітей, відома як “Kindergeld”, є однією з найбільш відомих пільг для сімей з дітьми в Німеччині. Ця допомога надається для дітей від 0 до 18 років і складається з місячних виплат. Сума допомоги залежить від кількості дітей, які має сім’я, і коливається від 204 до 235 євро на місяць на дитину.

Допомога на малозабезпечені сім’ї, відома як “Sozialhilfe”, надається тим, хто не має достатнього доходу для забезпечення своєї сім’ї. Ця допомога може включати житло, їжу, одяг та інші основні потреби. Сума допомоги залежить від рівня доходу сім’ї та інших факторів і може бути різною для кожної сім’ї.

Батьківський грошовий забезпечення (Elterngeld): ця допомога надається батькам, які виховують дитину від 0 до 3 років. Вона становить 67% від попереднього середньомісячного доходу батька або матері, але не більше 1800 євро на місяць.

Допомога на малозабезпечені сім’ї (Wohngeld): ця допомога надається для покриття витрат на житло низькодоходним сім’ям. Розмір допомоги залежить від багатьох факторів, включаючи доход, розмір сім’ї та розмір житла.

Допомога на безробіття (Arbeitslosengeld): ця допомога надається працівникам, які втратили роботу не з власної вини. Розмір допомоги залежить від попереднього доходу та тривалості попереднього стажу роботи.

У кожній країні Європи податок на прибуток може відрізнятися в залежності від різноманітних факторів, таких як рівень доходу, стан економіки країни, політична ситуація тощо. Однак, за даними на 2021 рік, деякі з країн Європи з найнижчим податком на прибуток (приблизний рівень) включають:

Болгарія – 10%

Румунія – 10%

Литва – 15%

Латвія – 20%

Угорщина – 15%

Чехія – 15%

Словенія – 20%

Словаччина – 19%

Хорватія – 20%

Зазначимо, що на рівень податків впливають різні фактори, включаючи рівень доходів, стан економіки, соціальну політику та інші чинники, тому ці дані можуть змінюватися з роками.

За даними Eurostat на 2021 рік, країни з найвищим середнім рівнем доходу на душу населення в ЄС включають Швейцарію, Люксембург, Ірландію, Норвегію та Данію. Однак, в цих країнах також можна очікувати відносно високі податки на прибуток. Наприклад, у Швейцарії податок на прибуток може сягати до 40%, в Люксембурзі – до 42%, в Ірландії – до 48%, в Норвегії – до 38%, а в Данії – до 55,8%.

Проаназувавши дохід персоналу на європейському ринку з урахуванням податків, ми можемо не тільки розрахувати оптимальну заробітну плату в Україні, з метою можливості конкурувати за працівника. А також, скориставшись досвідом розвинених країн, удосконалити систему підтримки персоналу.

Наприклад, у Польщі середній рівень доходу на душу населення є значно нижчим, ніж в Швейцарії або Люксембурзі, але податок на прибуток складає лише 32%, що становить досить конкурентну ставку в порівнянні з іншими країнами ЄС.

Також можливо звернути увагу на країни, де рівень податків на прибуток визначається відповідно до рівня доходу та інших факторів, що може зменшити податковий тягар для людей з меншими доходами. Наприклад, на сьогоднішній день в Фінляндії та Швеції податок на прибуток є досить високим.

У Фінляндії, згідно з даними за 2021 рік, податок на прибуток становить 6,5% на доходи до 15 000 євро на рік, 17,5% на доходи від 15 000 євро до 40 000 євро на рік, 21,5% на доходи від 40 000 євро до 72 300 євро на рік та 31,75% на доходи понад 72 300 євро на рік.

У Швеції, згідно з даними за 2021 рік, податок на прибуток становить 20% на доходи до 490 700 шведських крон на рік, 25% на доходи від 490 700 шведських крон до 689 300 шведських крон на рік та 30% на доходи понад 689 300 шведських крон на рік.

Хоча податки в цих країнах є високими, Фінляндія та Швеція також мають розвинуті системи соціального захисту, які надають широкий спектр послуг та допомогу населенню. Наприклад, в обох країнах є безкоштовна медична допомога, пенсійні та страхові програми, допомога для сімей з дітьми, пільги для молоді та інші соціальні пільги. Більшість населення цих країн має високий рівень життя та доступ до якісних послуг, що робить їх привабливими для життя.

Тільки вивчивши практику європейських сусідів та ініціюючи реформи в країні, українські бізнес-асоціації зможуть впливати на відновлення та розвиток економіки після війни.